Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довід II

До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІД II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІД II"
Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58.
Письменницький, -а, -е. Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Шевч. Приліг на возі. Г. Барв. 14. Спочити прилягла. Гліб. 2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Чуб. V. 69. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла. Чуб. V. 270. 3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його. Мет. 66.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися. Угор.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІД II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.