Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Місте́чко II, -ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Жив собі в містечку круг своїй родини.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту.
2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати.
Потручати, -ча́ю, -єш, гл. Потолкать.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування.
Сутковий, -а́, -е́ Суточный. Коли кури ходять по дощі, — буде він іти довго (сутковий).
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Десь у садочку шиє сорочку. Шити поперед голки. Шити по за голку. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками.
Шокати, -каю, -єш, гл.
1) Часто говорить: шо.
2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара.
