Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усипище

Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСИПИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСИПИЩЕ"
Бунтиковий, -а, -е. Связанный въ пуки.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ. Черк. у.
Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Табака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру! 2)во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. Ум. табачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСИПИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.