Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Од лиця твого святого вигинуть прокляті.
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ).
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Оце ж так заговорив вам списьменська.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай.
Храп 1, -па, м. 1) Претензія, злоба. Каже, же на нього атаман має храп. Я мав на нього храпа. 2) = бовт 1. 3) мн. храпи. Переносица у животныхъ. Пан був на коні, а цей истиком коня по храпах.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче.
