Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усмерть

Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМЕРТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМЕРТЬ"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре. Г. Барв. 365.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Описати Cм. описувати.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Помірання, -ня, с. Умираніе, смерть. Оце тобі, мій синочку, та усе твоє докоряння, а за те ж тобі, мій синочку, та таке ж твоє помірання. Грин. III. 383.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. О. 1862. IV. 37, 30. Уся в рантухах та в намистах золотих. Федьк. Пов. 85. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. Kolb. І. 37. 4) = лантух. Ум. рантушо́к. Гол. IV. 353.
Ув Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСМЕРТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.