Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усобиця

Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Галеня, -няти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.
Закандзю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. закандзю́битися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно́ такі́ї на діло закандз́́юбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.
Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. Мнж. 186. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное. Мнж. 182.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Трепітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ трепета. 2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ. Вх. Лем. 475.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.