Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усобиця

Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха. Черниг.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Жоло́бниця, -ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубленіе. Шух. І. 91.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Знемаганий, -а, -е. . — на Изнеможенный чѣмъ. Постреляний, порубаний на рани смертельні знемаганий. Мет. 440.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.