Блюзнути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула.
2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього.
3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное.
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Лахаш, -ша, м. Плохой, изорванный сапогъ? Скидай свої лахаші, бери наші камаші.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Ум. покійничка.
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Принда, -ди, ж.
1) Спесь, чванство.
2) об. Спесивый, чванный человѣкъ.
3) Капризы.
4) об. Капризный человѣкъ.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
