Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе.
Опускання, -ня, с.
1) Опусканіе.
2) Въ орнаментѣ раскрашенной миски — узкія параллельныя полоски, иногда концентрически покрывающія всю миску.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Славонька, -ки, ж. Ум. отъ слава.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
