Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Бачучі очі.
Викладання, -ня, с.
1) Выкладываніе.
2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Cм. викладати 2.
3) Раскладываніе.
4) Изложеніе.
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл. — до чого.
1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю.
2) Найти убѣжище.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли.