Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепія

Чепія, -пії́, ж. = чепіга 1. Чуб. V. 698.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЯ"
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись. Мир. ХРВ. 164.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Набльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. наблюва́ти, -блюю́, -є́ш, гл. Наблевывать, наблевать. Желех.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки. Черк. у.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Прищити, -щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) прищі прищити. Cм. прищ 2. Сим. 205.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.