Відійти Cм. відходити.
Владично нар. Властно, державно. Владично правиш ти морями.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл.
1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ.
2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ.
3) Быть унаваживаему.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Опріч, опріче, нар.
1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Сусід близьких нема опріче вас.
2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила.
Повзувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Дання гірше трутизни. Щоб ти мі та не дала трутизни якої.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. На взір — чоловік середніх літ. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. У лісі і на взір немає груш. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. Христос дав нам взір собою. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. 3) Узоръ. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси.
