Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червивіти

Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВИВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВИВІТИ"
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. Шух. 1. 228. 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук. Шух. І. 252.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці. Чуб. IV. 458.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (Желех.), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Ном. № 10851. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Н. п. Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Грин. III. 557. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. Грин. III. 558.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. Греб. 372. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129. Cм. знечев'я.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Оцвісти Cм. оцвітати.
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. І. 1. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВИВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.