Вуста, вуст, мн. см. уста.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Замішка зробилась. Багато буде замішки. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. 8) Родъ мучнаго кушанья. Замішка житна на молоці.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Злодій, -дія, м.
1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій.
2) Раст. = гречка дика.
3) Нас. короѣдъ, Bostrychus.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
Подорожитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.
