Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Болотий, -а, -е. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Звиш нар. Выше; свыше.
Позубити, -блю, -биш, гл.
1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив.
2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Роспускати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспусти́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Распускать, распустить, дозволить разойтись. Роспустив коні по всій оболоні. Роспустив вівчарь вівці та по крутій горі. Роспустив військо козацьке в славнім місті Жаботині. Кажуть таки, що не швидко їх роспустять. — Не журись, може ти його і сього вечора побачиш.
2) Распускать, распустить, распростереть, отпускать, отпустить, дать развернуться, распуститься. Ой ти, дубе кучерявий, нащо гілля роспускаєш. Як широка сокорина віти, роспустили. Косоньку роспущу. Наша пані хупава роспустила рукава. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хвіст роспустив. Канчук роспускає. Роспустіте ж ви шовковий невод. Червонії хрещатії давнії корогви.... роспустив, до води похилив. — губи, морду, язика. Говорить лишнее, много говорить, кричать. Та цить, невістко, та не распускай губи, як бачиш коцюбу, то позбіраєш зуби. Роспустив морду, як халяву. Не дай рукам волі, то й сам ке підеш у неволю, та язика ще не роспускай. — сльози. Расплакаться. Дивлюсь, а наша Уляна і сльозоньки распустила. — патьоки. Разревѣться. Чого роспустив патьоки? Адже не била, дак і мовчи!
3) Развязывать, развязать. Роспустив того міха, гад і поліз, і поліз з нього.
4) Распарывать, распороть. Піря вгорі, мов подушку що роспустило. Роспустю собі черево, повиймаю тельбушки. — шкіру. Разрѣзывать, разрѣзать кожу на куски.
5) Распространять, распространить. Роспустив королівські листи.
6) Распускать, распустить, избаловать. Бог нас покарає, що ми так дитину роспустили.
7) Распускать, распустить, растворять, растворить (въ жидкости). Вода вбірає або роспускає в собі по дорозі багато частин. О льдѣ: расплавить. Лід распусти.
8) Гасить, погасить (известь).
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка.