Бурт, -ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. 2) = буртниця.
Варьоха, -хи, ж. = варенуха. Ми вашої варьохи не пили.
Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Ой звідкіль ти? — З-за кордону.
Ніздра, -ри, ж. Мездра.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый.
