Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ.
2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш.
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик.
