Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червіти

Червіти, -вію, -єш, гл. Болѣть. Мнж. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВІТИ"
Вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. І. 113. Вх. Пч. І. 9.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати. Лубен. у.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Оновити Cм. оновляти.
Підвірок, -рка, м. = підворок. Борз. у.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. І. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.