Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. 5) Насѣк. = Бурчало. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Уґоґати, -ґаю, -єш, гл. Плохо сдѣлать. Ну, вже ж і вґоґала! Напекла, бодай ти катівських рук не втекла.
Хлоп, -па, м.
1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб.
2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ув. хлопи́ще.
