Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. Ум. вартонька.
Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Ум. галузка. Галузонька. Є у лісі галузонька.
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому.
Клямбра, -ри, ж.
1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти.
2) Скоба, скрѣпа желѣзная.
Кокин, -на, м. Пѣтухъ кохинхинской породы.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями.
