Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червінка

Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВІНКА"
Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника. Грин. II. 34.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.