Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепурка

Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРКА"
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Гра́пський, -а, -е. Графскій. ЗОЮР. І. 299.
Заверта́ха, -хи ж.? — Який буде обід твій... — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПУРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.