Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепурун

Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПУРУН"
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПУРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.