Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Паління, -ня, с. Сжиганіе.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра.
Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. 4) Родъ вышивки. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Ум. решіточка.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Довга коса роспустилася по воді. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься.
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття.
