Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепелик

Чепелик, -ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПЕЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПЕЛИК"
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ. Вас. 181.
Мшаль, -ля, м. Раст. Heracleum sphondylium. Вх. Лем. 437.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый. Чуб. І. 269.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Спотинову, спотонову, нар. 1) Сначала, спервоначала. Мнж. 192. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють. Мнж. 102. 2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову. Мкр. Г. 49.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець. Посл.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПЕЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.