Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепелик

Чепелик, -ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПЕЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПЕЛИК"
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Гикало, -ла, м. = гикавець. Вх. Зн. 10.
Їжачиха, -хи, ж. Ежъ-самка. Лубен. у.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Обкосити Cм. обкошувати.
Перечищати, -ща́ю, -єш, сов. в. перечистити, -чищу, -стиш, гл. 1) Перечищать, перечистить. 2) Прочищать, прочистить.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива? Мил. 96.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.
Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПЕЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.