Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепілик

Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛИК"
Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Вх. Зн. 18.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть. Желех.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПІЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.