Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

червоніти

Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРВОНІТИ"
Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють. Ном. № 1122.
Березовіл, -вола
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРВОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.