Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Ум. близнючок.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Впрягла в ґринджолята павичку.
Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Далеко, як оком, сягнеш. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села.
Ласка, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Чужа жка сироті Великдень.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Боїться ласки втратити. Я панською ласкою багатий. Знайшла бо єси ласку в Бога. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. І над собакою повинно мати ласку. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Живу у чужій сем'ї з ласки. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами.
Поперемощувати, -щую, -єш, гл. Перемостить (во множествѣ).
Поперестановляти, -ляю, -єш, гл. = попереставляти.
Скочити, -чу, -чиш, гл.
1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче.
2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його.
3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Скоч куди хоч.
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Старість не радість.
