Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Ум. за́щіпочка. Защіпочка , хороша.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Кедра, -ри, ж. = кедр. Ще на його дворі там стояла кедра, що на тій кедрі три святії щедрі.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Придбати Cм. придбавати.
Сколінкуватіти, -тію, -єш, гл. = сколіничитися.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea.
