Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвортувина

Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРТУВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРТУВИНА"
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток. Вх. Зн. 18.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить. Славяносерб. у.
З'єдно́чення, -ня, с. Соединеніе.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Присюди = присядки. Всі сусіди йдуть в присюди, додають йому охоти. Чуб. V. 20.. Cм. присіди, присядки.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРТУВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.