Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвортувина

Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину. Чуб. V. 938.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРТУВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРТУВИНА"
Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Ном. № 4886. Межи двома світлоньками там рано засвітало. Рк. Макс.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба. Федьк.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРТУВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.