Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвойличник

Хвойличник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЙЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЙЛИЧНИК"
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Кука, -ки ж., дѣтск. Вошь. Ном. № 4762. О. 1862. IX. 119. дати куну в руку. Дать взятку. Чуб. І. 231.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОЙЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.