Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвища

Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЩА"
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ. Вх. Уг. 236.
Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече. Ном.
Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг. Мкр. Г. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.