Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвостач

Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТАЧ"
Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. К. Дз. 122. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси? АД. II. 79.
Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Заклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закла́стися, -ду́ся, -де́шся и заложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Закладываться, заложиться. 2) Закладываться, основываться, основаться. 3) Учреждаться, учредиться. 4) Рѣшаться, рѣшиться твердо, дать обѣтъ. Заложився їсти усе пісне. Левиц. І. 5) Держать пари, побиться объ закладъ. Левиц. Пов. 102. Мужики закладалися, що не прийде вона, на сто рублів. Рудч. Ск. І. 215.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОСТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.