Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвощанка

Хвощанка, -ки, ж. Пучекъ хвоща, соломы или камыша, при помощи которыхъ моютъ деревянные некрашенные полы. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЩАНКА"
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Наскучати, -ча́ю, -єш, сов. в. наскучити, -чу, -чиш, гл. Наскучать, наскучить. Да вже ж мені наскучим. Чуб.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті. Вх. Зн. 42.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Причепний, -а, -е. = причепливий. Левиц. І. 302.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.