Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвостяка

Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТЯКА"
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Лисови́н, -на, м. Самецъ лисицы. Мнж. 185. Ум. лисови́нчик.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Украсти 2, -ся. Cм. украдати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОСТЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.