Гапка, -ки, ж.
1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья.
2) Задница.
Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить.
Карнавочний, -а, -е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Невидний, -а, -е. Темный, непроглядный. Ум. невидне́нький. Ой темна, темна, ой та невидненька та, пане-брате, ніч.
Піскуватий, -а, -е. Песчаный. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. Котик зубки ростулив та Василька й укусив.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Черепок, -нка, м.
1) Черепокъ. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена.
2) Черепъ человѣка. Ум. черепо́чок.