Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвостик

Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТИК"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Подзвонитися, -ниться, гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!» Г. Барв. 438.
Риговина, -ни, ж. Блевотина. Лохв. у.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Хазяйовливий, -а, -е. = хазяїновитий. І хороша, і хазяйовлива, да з людьми вдачі не має, як обійтися, Г. Барв. 132.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОСТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.