Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвоя

Хвоя, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОЯ"
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій. 2) Привлекательный, прелестный. Желех.
Глимнути, -мну, -неш, гл. = глипнути. Як глимне він на мене, то аж холод по за шкурою ходить. Ном. № 3403.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. І. 16.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.