Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвостовик

Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТОВИК"
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. К. Іов. 9. Хай йому злигодні! О. 1862. VI. 90.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!... Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОСТОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.