Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ.
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество.
Натрутити Cм. натручувати.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо.
Переставити Cм. переставляти.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити.
