Білогривець, -вця, м.
1) Конь съ бѣлой гривой.
2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый.
Дука́т, -та, м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Набив дукатами гаман. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. 2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Нерозвитний, -а, -е. Не развившійся, не распустившійся. Іно жаль мені на отця свого: оженив мене малолітнього, нерозумного, нерозвитного.
Ополоник, -ка, м.
1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник.
2) Головастикъ. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Ум. ополоничок.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали.
2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.
