Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворостити

Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИТИ"
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Навстопу́житись, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, стать дыбомъ. Волосся в мене на холові... навстопужилося. О. 1861. VII. 4.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Начутися Cм. начуватися.
Обхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Привыкнуть къ харчамъ. Обхарчувались салдати у нас: десять год простояли. Конст. у.
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1. Лохв. у. (В. Дорошенко).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.