Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворостити

Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТИТИ"
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Де́куди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екатер. г.
Капустянка, -ки 1) Кадка для капусты. 2) Мѣсто, съ котораго снята уже капуста. Вх. Зн. 24.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд. Волч. у.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница. Желех.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.