Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвиткий

Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИТКИЙ"
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Перетопити Cм. перетоплювати.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Промести Cм. промітати.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Вх. Зн. 57. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка. Камен. у.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.