Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіртка

Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. Cм. фіртка. Ум. хвірточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРТКА"
Багва, -ви, ж. Болотистая низменность, топь. Кіев.
Бак сз. = пак. Кв.
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Примушений, -а, -е. Принудительный, насильственный, вынужденный. Ой шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе. Гол. І. 285.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.