Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвіртка

Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. Cм. фіртка. Ум. хвірточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВІРТКА"
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Карпульці, -ців, м. мн. Блокъ въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 19. Cм. начиння.
Опізнитися, -нюся, -ни́шся, гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився. Н. п. 118.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВІРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.