Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Намлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. голодом намлітися. Голодать. І голодом не раз намлівся, і всякої нужди натерпівся, і чого не було.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ....
