Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мужній

Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486. 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Левиц. І. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. Левиц. І. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЖНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЖНІЙ"
Виректи, -ся. Cм. вирікати, -ся.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
За́пис, -су, м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Федьк. І. 27. Леньмо, поленьмо до свого пана. Чуб. III. 440. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну. Н. п.
Марва́вкати, -каю, -єш, гл. мнявкати.
Мацько́, -ка, м. Нерѣшительный человѣкъ, человѣкъ, идущій ощупью.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЖНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.