Визволений, -а, -е. Освободительный. Науки визволені. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Посмик, -ка, м.
1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный.
2) Penis.
Приготуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Приготовиться.
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Хто про що, а він про Наливайка.
2) Для, на. Свічки у мене про всяк час. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно.
3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять.
4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був.
5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив?
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
