Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мстиво

Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях. МВ. (О. 1862. І. 87).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МСТИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МСТИВО"
Балабула, -ли, ж. ? Чуб. ІІІ. 105.
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Чуб. V. 628. Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко! Мил. 219.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця. Мил. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МСТИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.