Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються.
Дрань, -ні, ж. 1) = дрантя. Як люде дрань, то така їх Ордань. 2) = драниця.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.
Леле́чка, -ки, м. Ум. отъ лелека.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши.
Пооселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Роззнавати, -наю, -єш, сов. в. розізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Роззнавай мене, роспитуй про мене, може таки про мене що небудь і добре почуєш. Куди до пекла мандрувати щоб розізнати, роспитати, бо в пекло стежки він не знав.
