Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги.
Латати, -та́ю, -єш, гл.
1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Церкву обдирає, а коршму латає.
2) Прибивать лати на кровлю.
8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати!
Надбі́чи гл. = недбігти.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками.
Свинарювати, -рюю, -єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою.
Тичковий, -а, -е. Вьющійся по тычинѣ. Тичкова квасоля.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Вітер віконниці торгає на негоду.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу.
