Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні.
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки.
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном!
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл.
1) Отцвѣтать, отцвѣсть.
2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Ум. полюбо́вничок.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Пригрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. пригріти, -грію, -єш, гл. Припекать, припечь, пригрѣвать, пригрѣть. Зійшло сонце під віконце... стало пригрівать. Наше женихання — як літня роса: вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Цілісінький день у роботі. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ум. робітка, робітонька, робіточка.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Цвиркати, -каю, -єш, гл. Журчать (о струѣ выдаиваемаго молока). Cм. циркати.
