Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мочва

Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЧВА"
Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. Желех; Вх. Зн. 12. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать. Шух. I. 238.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
Кухля, -ля́ти, с. Маленькій кухоль. І лигнув кухля вишнівки. Сніп. 131.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Напа́сти II, -ся. Cм. напасати, -ся.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЧВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.