Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мугирь

Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУГИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУГИРЬ"
Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Відхитнути, -ну, -неш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. І. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. І. 75)
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1. 2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. І. 41.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУГИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.