Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мугирь

Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУГИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУГИРЬ"
Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Насталити Cм. насталювати.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУГИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.