Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Безбожниця, -ці, ж. Безбожница.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані...
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.
1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його.
2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Прожерти Cм. прожирати.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню.