Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудовно

Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДОВНО"
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Богобоязно, нар. = богобійно.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні. Левиц. Пов. 120.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Потринити, -ню, -ниш, гл. Съѣсть все, до остатка. Так потринили, так поїли, шо лише кістки лишили. Драг. 275.
Супротивитися, -влюся, -вишся, гл. Сердиться, враждовать. Зять на мене та й не дивиться, зять на мене супротивиться. Мет. 157.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.