Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чудо

Чудо, -да, с. Чудо, диво. Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав. Ном. № 386. І чудами її (Божої Матери) знов Лавра збагатилась. К. МБ. II. 124. Се було на все село чудо, як він залицявся до моєї матусі. Г. Барв. 422. Михайлове чудо. Чудо арх. Михаила (6 сентября). ХС. І. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУДО"
Ангеля́ и анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Ганчіряний, -а, -е. Тряпичный. Конст. у.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. Ном. № 2905. 2) Дно въ суднѣ (Черк. у.), въ плоскодонной лодкѣ. Вас. 161. Мнж. 181. 3) Подставка; основаніе мотовила. Вас. 201.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Розволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Привыкнуть шляться, таскаться. 2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУДО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.