Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Жерстяни́й, -а́, -е́. Жестяной. Купив собі самуварчик отой білий жерстяний. Харьк. Затрубили у жерстяний ріг у гетьманськім дворі. Мет. 436.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Надгнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надгни́ти, -нию́, -єш, гл. Надгнивать, надгнить. Желех.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Просоння, -ня, с. Просонки. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. З просоння яко мога давай кричати кукуріку. Кв.  
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Торохтіло, -ла, с. = торохтело. Харьк. у.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.