Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями.
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Ум. завви́шечки.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить.
Перестрелити Cм. перестрелювати.
Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Сороматися, -маюся, -єшся, гл. = соромитися. Той бідний батько голодний, а попросити соромається.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.
