Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чубайка

Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУБАЙКА"
Гребена́тий, -а, -е. Имѣющій гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.
Заду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Опухнуть отъ сна, пьянства, болѣзни. Аж задувся від гульні та недоспаних ночей. Мир. ХРВ. 233.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Пожиточно нар. Полезно.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУБАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.