Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

чарупина
чарупка
чарчина
чаряпкатися
час
часина
часловець
часний
часник
часниковий
часовий
часок
часом
часопис
часочок
частий
частина
частити
частиця
частка
часто
частокіл
частоколистий
частом
частонить
часточка
частування
частувати
частуватися
частуха
часть
частюка
часувати
часунка
чата
чатина
чатівник
чатівницький
чатки
чатовий
чатовник
чатовницький
чатування
чатувати
чах!
чахати
чахлик
чахниця
чахнути
чаховина
чахонька
чахоня
чахрувати
чаша
чашечка
чашина
чашка
чашовина
чвак
чвакати
чвалай
чвалати
чвалем
чванитися
чваніння
чванливий
чванливо
чванство
чвань
чванька
чванько
чваньковитий
чвара
чварахнути
чваркати
чварснути
чваруватий
чвати
чвертівка
чвертка
чвертувати
чвертуха
чверть
чверщок
чвир
чвирк
чвиркати
чвиря
чвіртка
чвохнути
чвохтіти
чв'якати
чв'яхкотіти
чеберхнути
чеберчати
чеберячка
чебрець
чебрик
чебриця
чебчик
чеверниця
чеверногий
чевріти
чев'ядіти
чезнути
чей
чек
чекання
чекарь
чекати
чекіт
чекман
чекмінь
чекотати
чекуша
челенко
челепати
челестник
челлений
чельний
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.
Осердок, -дка, м. = осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся! Переясл. у. Слов. Д. Эварн.
Пропахати, -хаю, -єш, гл. Пропитать запахомъ, надушить. Пропахаєте ладаном і хати, й одежу. Левиц. І. 403.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Г. Барв. 231. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Харьк. г. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Лебед. у. Я собі один одним, як пучка. Г. Барв. 191. Давай знімати каблучку з пучки. Г. Барв. 206. На одній руці пучки, та неоднакові. Ком. Пр. № 829. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Харьк. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати. МВ. (О. 1862. III. 37).
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Н. п. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих. Кв. II. 315. 2)о́чі. Взглянуть внимательно? Ном. № 6603.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.
Нас спонсорують: